Статистика відвідувань
Зараз на сайті
95
Сьогодні
172
Вчора
305
За цей тиждень
760
За минулий тиждень
1371
За цей місяць
4568
За минулий місяць
10086
За весь час
241388
Ваша IP адреса:
54.158.55.5
Переглянуто сторінок:
0
Остання активність:
2017-10-19 13:56:16
Карта Барського району
с.Супівка
Виникнення села припадає на другу половину 17 століття, коли Поділля було під владою Польщі. Згідно напису на першому пам’ятнику – хресті на старому  цвинтарі - назва села походить від Ісупова, який був першим поселенцем. На пам’ятнику було написано: «Тут похований перший засновник села Супівки Ісупов».
Село входило до складу володінь поміщика Дзершка, який був власником навколишніх сіл. Після нього землями села володів Крашевський, який був ще більшим землевласником. Йому належало триста десятин землі, понад 200 селянських господарств.
Поміщики і церква володіли 742 десятинами землі. Поміщик Вишньовський мав 117 десятин, Якубовський – 136 десятин, Сумовський – 364 десятини, церква – 44 десятини. Понад 150 селянських господарств, в яких нараховувалось 750 чоловік, володіли 308 десятинами землі.
Тяжким і безпросвітним було життя селян Супівки. Палац Сумовського та інших поміщиків красувався в мальовничій частині села, відгороджений ставками та парком від обшарпаних, низеньких, з одним віконцем, селянських хат. В селі грамотних людей майже не було. Лише в 1886 році в селі почала працювати церковно-приходська школа, в якій навчались читати і писати тільки діти заможних селян. Протиріччя між селянами і багачами в селі ще більше загострились в квітні 1918 року., розпочалась відкрита боротьба, повстання. Але австрійський загін, який йшов в Муровані Куриловці для придушення повстання, що там виникло, за проханням поміщика і куркулів розправився з повсталими селянами Супівки. Боротьба селян не припинялась. Вона розгорнулась з ще більшою силою, коли на Поділлі почали діяти петлюрівські війська, які в липні 1919 року проходили через Супівку. Проти них виступив сформований з навколишніх сіл полк Кандиби і революційний загін молоді, які вигнали петлюрівців, давши їм бій біля станції Котюжани. В 1920 році на території села відбулись  сутички загонів  Косовського з білополяками. А в листопаді наслідок розгрому двох петлюрівських полків біля станції Котюжани село стало вільним. Однак сили контрреволюції ще проявили себе. На село часто нападали контрреволюційні банди, але за допомогою заходів радянської влади вони також були розгромлені, і селяни разом з усіма трудящими України включились в боротьбу за дальше зміцнення Радянської влади.
В 1930 році найбільш свідома частина селян за допомогою голови сільської ради Генріха Олексія і представника райпарткому Йойніса провели роботу серед селян і на зборах громадян села було вирішено організувати колгосп.
В 1935 році відкрито семирічну школу (прогресивку), першим директором якої був Різуних Василь Гнатович.
В селі працював медпункт, дитячі ясла, сільмаг.
Мирну працю в радянських людей перервав віроломний напад гітлерівських загарбників на СРСР. Окупанти завдали величезної матеріальної шкоди селу і колгоспу. Були вивезені сільськогосподарські машини, забрано худобу, свині, хліб, зруйновано будівлі. Багато жителів села насильно вивезено в Німеччину на каторгу. Згідно записів Книги Пам’яті по Вінницькій області в роки ВВв загинуло 129 супівчан.
20 березня 1944 року село було звільнено Радянською Армією від фашистських загарбників. Зразу після звільнення села господарство колгоспу почало відбудовуватися. Колгосп став укрупненим, багатогалузевим господарством, який об’єднав села Супівку, Барок, Чубачівку.
До війни в селі Супівка жила і працювала спеціаліст сільського господарства з вищою освітою Бабич Ірина. Вона очолила першу комсомольсько-молодіжну ланку в районі, яка боролася за високі врожаї цукрових буряків. В 1945 році її ланка виростила по 300 ц. з гектара. У зв’язку з родинними обставинами І.Й. Бабич незабаром виїхала на Буковину. Тут у важкому 1947 році зі своєю ланкою показала рекордний на той час у країні врожай – по 614 ц. буряків. Ланкова стала Героєм Соціалістичної Праці.
В селі наявні історичні пам’ятки: Православний Храм – Церква Іоанна Богослова, побудована 300 років тому, пам’ятник воїнам - односельчанам.    

Ніна Тарнавська,
бібліотекар с.Супівка
Жовтень
2017р.
19
ЧЕТВЕР
Ваше Ім'я:
Ваш e-mail:
Повідомлення