Статистика відвідувань
Зараз на сайті
21
Сьогодні
131
Вчора
275
За цей тиждень
850
За минулий тиждень
1888
За цей місяць
4045
За минулий місяць
6674
За весь час
218269
Ваша IP адреса:
54.144.29.233
Переглянуто сторінок:
0
Остання активність:
2017-08-17 14:43:56
Карта Барського району
с.Мигалівці
Село Мигалівці розташоване на горбах за 12 км на південний захід від районного центру м. Бар. На схід від села розташовані два великі ліси. В селі протікають струмки, по ярах між горбами, утворені талими та дощовими водами. Місцевість села бідна на воду. Клімат сухий, здоровий для людей, повітря багате на кисень. Земля суглиниста, частково на окремих полях чорноземна, вище середньої урожайності. Колодязів до Великої Жовтневої соціалістичної революції в селі було дуже мало. Глибина їх на горбах була понад 20 м.
Населения села — українці. До Жовтневої революції 1917 р. займались виключно землеробством та тваринництвом, багато розводили свиней, які збували на ринку.
На землях, де тепер розташоване село Мигалівці ще в першій половині 16 ст.  була пустиня,  яка називалася  Смігольова і Лебедова Долина. На цій місцевості деякі барські міщани мали свої пасіки.
В 1563 році міщани, а саме Шенко, Сенота, Стефан, Савка і Василь Войтовичі, Яким Вачина, Андрушко Приснесенець  за поданням барського старости Мартина Гербута отримали від польського короля Зигмунда-Августа підтвердження прав на володіння тими пасіками і заснували там село, яке в люстрації від 1569 року записане як Мигаловче або Мигальова Лука.
В 1578 році польський король Стефан своїм привілеєм надає тим же міщанам, яких називали мигльовськими, підтвердження права на досмертне володіння, на засноване ними, селом Мигльовцями.
Люстрація від 1616 року показує, що посесори села Мигльовець є Мигльовці.
З 1700 року село Мигльовці належить князям Любомирським, які були незмінними барськими старостами.
В 1774 році ухвалою польського сейму Юрій-Мартин Любомирський за-
лишається  спадковим господарем багатств барських,  в тому  числі і власником Мигалівець аж до 1793 року.
Після приєднання Правобережної України до Росії село Мигалівці з 1795 року належить поміщикам Домбровським. В 1880 році в селі була побудована дерев'яна двокупольна церква.
В 1902 році село було поділено на дві частини. Одна частина в 630 десятин належала Ядвізі — дружині Євгенія Вітославського, а друга — 596 дес. її внучці Марії Езерській.
Всього землі в селі Мигалівцях 2293 дес,, з них помщицької — 1232 дес, у селян — 1016 дес, церковної — 45 дес, селянських дворів – 230. В селі проживало  1122 чол, Селяни жили бідно, кі1м землеробства вони не займались іншими промислами. Незначна частина чоловіків працювала сезонними робітниками на Ялтушківському цукровому заводі.
З 1918 року по листопад 1920 року село захоплювали то німці, то війська Центральної Ради, гайдамаки, то петлюрівці і білополяки. В сере­дині листопада 1920 року село було остаточно визволене частиками кавалерійської дивізії
під командуванням Г. І. Котовського. В кінці року в селі був створений комітет незаможних селян  (комнезам), який входив до Чемерисо-Волоського Ревкому.
На початку 1921 року в селі була створена сільська Рада до якої вхо­дили села Чемериси-Волоські, Мигалівці, Козарівка, Хутір Чемериський. Першим головою сільської Ради був Маковоз Сергій Антонович. За період з 1920 по 1930.роки в селі відбувся значний ріст господарства і населен­ня. В селі було біля 300 дворів.
В січні 1930 року біля 130 бідняцьких та бідніших середняцьких господарств села об'едналися в сільськогосподарську артіль «Перемога».
На початку березня 1931 року в селі була організована друга сільськогосподарська артіль «8 Березня», яка об'єднала близько 160 селянських гос­подарств.
В 1932 році в лютому місяці колгоспи села Мигалівці «Перемога» і «8 Березня» були на загальних зборах колгоспників об'єднані в один колгосп Імені 14-річчя РСЧА, головою колгоспу був обраний Мекекечко Микола Григорович — житель села Слобода-Ялтушківська.
В  1934 році колгоспу Ім. 14-річчя РСЧА було вручено акт на Вічне користування землею.
Мирна праця колгоспників села була перервана війною, яку розпочали німецько-фашистські загарбники проти радянського народу в червні 1941 р.
15 липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистсъкими військами.
25 березня 1944 р, с. Мигалівці було звільнене частинами 211 стрілецької дивізії 38 армії від німецько-фашистських окупантів, Уже в квітні кол­госп розпочав свою діяльність . В грудні 1950 р. до колгоспу 14-річчя РСЧА було приєднано колгосп села Козарівка з центральною садибою в с. Мигалівці, головою колгоспу був житель с.Мигалівці Васютинський Корній Васильович.
В 1957 році за бажанням колгоспників села Козарівки колгосп с. Козарівки відділився від колгоспу Ім. 14-річчя РСЧА с.  Мигалівець.
В січні 1960 року до колгоспу «14-річчя РСЧА» був приєднаний кол­госп «Серп і молот» села Ялтушків. Об'єднаний колгосп назвали «Родина» з центральною садибою в с. Мигалівці. Головою колгоспу був обраний Богданюк Григорій Наумович.
В 1981 році до колгоспу «Родина» знову був приєднаний колгосп с. Козарівки. Головою правління було обрано Михайла Івановича Заїку, 3 1992 року колгосп носить українську назву — «Батьківщина», (головою колгоспу   обрано Акімова Анатолія Володимировича)
На даний час більшість земельних паїв селян орендує агрофірма «Краєвид Поділля». В селі створено сільськогосподарський кооператив «Антей», приватний цех по переробці молочної продукції. В селі працює загальноосвітня школа, яку відвідують 117 учнів, дошкільний навчально-виховний заклад, будинок культури.
 
Станом на 01.01.2011 року в селі нараховується 316 дворів, кількість населення 955 чол.

 Галина Гальчук,
бібліотекар с.Мигалівці

 
Серпень
2017р.
17
ЧЕТВЕР
Ваше Ім'я:
Ваш e-mail:
Повідомлення